Оперативна пам’ять — один з найважливіших компонентів серверів і комп’ютерів. Адже по суті, будь-який активний додаток, й операційна система включно, завантажується та працює завдяки ОЗП. У статті ми розвінчуємо 12 популярних міфів про оперативну пам’ять: про розгін, двоканальний режим й інші помилки. Читайте, щоб вибрати правильну RAM і витягти з неї максимум користі.
Міф №1: Двоканальна робота ні до чого, а об’єм — найважливіше
Один модуль на 16 Гб зазвичай коштує дешевше, ніж 2 планки по 8 Гб. Тому багатьом хочеться заощадити, але крім грошей, доведеться заощадити й на швидкості: вона знизиться при такому розкладі. А ось двоканальний режим здатний зробити роботу пам’яті швидше на 70-90 відсотків і тим самим знизити навантаження на процесор, а заодно збільшити продуктивність системи.
Міф №2: Щоб працював двоканальний режим, потрібні 2 ідентичні модулі RAM
Раніше це було правдою, але починаючи з планок покоління DDR3 все не так: можна використовувати різні модулі оперативної пам’яті, аби вони були з одного покоління. Однак варто враховувати, що якщо швидкість роботи планок відрізняється, то двоканальний режим пам’яті буде функціонувати на рівні більш повільного модуля.
Втім, міф про ідентичні планки — це, скоріше, напів міф. Річ у тім, що нерідко через кривий БІОС різні модулі одного покоління не сумісні один з одним, а іноді й виробники не хочуть давати гарантію, якщо використовувати їх продукцію з пристроями конкурентів.
Міф №3: Розгін ОЗП — це зайве
Вважається, що розгін пам’яті дає тільки високі показники в бенчмарках, і більше ніякої від цього користі. Колись, ще років 10 тому, це так і було: за рахунок розгону та двоканального режиму сильно збільшити швидкодію модулів не виходило. Але зараз все по-іншому.
Наприклад, у процесорів Ryzen від AMD частоти оперативки та внутрішньої шини, яка з’єднує 2 блоки ядер, пов’язані. Тому розгін безпосередньо впливає на продуктивність. Та й в інтелівских ЦП розгін частоти пам’яті дає хороший приріст. Наприклад, прискорення ОЗП з 2400 до 2933 мегагерців знижує час обробки фото на 15-20%.
Міф №4: XMP/D.O.C.P за замовчуванням пропонують більш високу частоту та кращі таймінги
Інтегровані профілі авторозгону дають можливість рядовому користувачеві швидко та без зусиль розігнати оперативну пам’ять. Їх потрібно вибрати в BIOS, щоб частота модуля заробила приблизно в 1,5 рази швидше. Але це м’який режим: він як Turbo Boost у процесорів.
З цієї причини краще покопатися в налаштуваннях самостійно, щоб вийшло вичавити ще сотню або дві мегагерців. Це дасть ще 5-10% продуктивності зверху.
До речі: самостійний розгін оперативної пам’яті допомагає заощадити. Часто виробники випускають лінійки пам’яті з показниками частоти на рівні 3066/3200/3333 МГц. А це означає, що можна взяти саму повільну й дешеву пам’ять, розігнати її та отримати продуктивність на рівні середньої або найшвидшої моделі.
Міф №5: Швидка оперативка = висока продуктивність
Пам’ять можна розігнати не завжди, наприклад, у випадку з Intel розгін доступний лише на чипсетах серії Z. Це стосується як комп’ютерної пам’яті, так і ноутбучної. Тож якщо ваш процесор не передбачає розгону ОЗП, не варто переплачувати за пам’ять з такою можливістю: все одно нічого не вийде. Та й в принципі при ЦП, який не заточений під розгін оперативної пам’яті, не варто купувати планки з частотою, що перевищує 2666 МГц.
Міф №6: Радіатори на планках запобігають перегріву
Модулі з радіаторами коштують дорожче. Але переплачувати зазвичай ні до чого. Якщо оперативка працює на частотах 2133-2400 МГц під напругою 1,2В, то нагрів навряд чи перевищить 40 градусів навіть при сильному навантаженні.
Цікаво: саме з цієї причини плашки пам’яті для ноутбуків не оснащуються радіаторами.
Крім того, навіть якщо RAM високочастотна, може працювати на частоті понад 4000 МГц під напругою навіть в 1,5 В (це екстремальне значення), нагрів буде 50-60 градусів, що відчутно. Але ось в чому справа: температура пам’яті може досягати 80-90 градусів, а цього не можна досягти навіть при нормальному розгоні. Тож радіатори не потрібні.
Міф №7: Через розгін оперативна пам’ять згорить
Деякі виробники продають пам’ять, яка вже розігнана, причому не тільки по частоті ОЗП, а й по напрузі. Тож від розгону ОЗП не згорить, хіба що користувач вийде за встановлені рамки. Зокрема, для DDR4 безпечна напруга — в діапазоні 1,2-1,35В, а ось частоти можуть бути будь-якими в зазначених межах.
Міф №8: Якщо у материнської плати є слоти під DDR3 і DDR4, можна ставити будь-які модулі
Це не працює. По-перше, у планок пам’яті різних поколінь немає загальних частот і таймінгів за стандартом JEDEC. По-друге, установка модулів DDR4 і 3 разом може пошкодити як саму оперативну пам’ять, так і системну плату. Справа в тому, що на DDR4 материнка не зможе подати 1,5 Вольта напруги, бо для неї цей показник екстремальний, а для DDR3 цілком робочий. Планки ОЗП треба брати одного й того ж типу.
Міф № 9: DDR3L і DDR3 не можна ставити разом
А тут все навпаки. Хоча сам міф вже не найактуальніший, пам’ять покоління DDR3 досі в ходу, тож ми розповімо й про нього. Оскільки DDR4 виходила досить довго, створили проміжний варіант — DDR3L. Основним нововведенням такої пам’яті стала знижена напруга: 1,35 В, тоді як у DDR3 півтора вольта.
За логікою, описаною вище, пам’ять з різним вольтажем встановлювати в одну материнку не можна: планка, на яку піде більш висока напруга, згорить. Так би воно і було, якби не одне «але». Кожен стандарт RAM має свій діапазон безпечної напруги. І для низьковольтної пам’яті 1,5 В — норма. Крім того, раз за JEDEC не створили окремий слот під DDR3L (модуль встановлюється в гніздо для більш ранньої DDR3), значить ці два підтипи оперативки сумісні.
Міф №10: Процесори Coffee Lake від Intel не сумісні з DDR3
Так, на офіційному сайті виробника вказано, що ці ЦП підтримують тільки DDR4. Але насправді контролер оперативної пам’яті у цих процесорів особливо не змінювався. При цьому існують материнські плати з чипсетом H310 під зазначені ЦП, які оснащені парою слотів для пам’яті DDR3. Отже, все сумісно.
Міф №11: При розгоні RAM важливо досягти максимуму за частотою
Насправді важливіший баланс між таймінгами та частотою оперативної пам’яті. Інакше може вийти так, що пам’ять при менших таймінгах і частоті буде працювати краще, ніж на високій частоті та з великими затримками.
З цієї причини при розгоні ОЗП краще пробувати різні допустимі поєднання таймінгів і частот. Також можна взяти кращі варіанти з різних оглядів. Але в будь-якому випадку важливо все самостійно потестити.
Міф №12: 64-бітові версії ОС Windows працюють з будь-яким об’ємом ОЗП
Міф живучий, хоча багато хто знає про обмеження в 3,5 Гб у Windows x86 наприклад. І хоча якщо обчислювати об’єм RAM, який можна адресувати в системі на 64 біти, то дійсно число дуже високе — 16 млн терабайт. Але на практиці 7-ка підтримує максимум 192 Гб, а 8-ка та 10-ка — до 512 Гб. І якщо для комп’ютера, призначеного для користувача, це дуже багато, то для сервера — не дуже. І, звичайно, це й близько не мільйони терабайтів.
Це були основні міфи про роботу оперативної пам’яті. Спираючись на інформацію зі статті, можна вибрати оптимальну серверну ОЗП або планки для ПК, ноутбука.