Для якісного з’єднання потрібен якісний патч-корд. Зі статті ви дізнаєтеся, як правильно вибрати хороший з’єднувальний кабель на основі витої пари.
Порада №1: Зверніть увагу на тип з’єднання з наконечником
За цією ознакою моделі ділять на литі та не литі. У не литих моделей чітко видно місце з’єднання кабелю і конектора. У литих ж — роз’єм щільно спаяний з проводом.
Литий комутаційний кабель — більш міцний, тому служить довше, та й сигнал проводить краще. Добре, якщо патч корд ще й оснащений ковпачком. Цей аксесуар забезпечує додатковий захист наконечника.
Примітка: моделі можуть бути оснащені конекторами RJ-45, RJ-12 та RJ-11. Останні два призначені для телефонних мереж.
Порада №2: Придивіться до матеріалів
Матеріали провідників і зовнішньої оболонки зазвичай вказані в характеристиках з’єднувального кабелю.
Провідники часто роблять з міді. Вони також можуть бути виконані зі сталі та алюмінію, або ж комбінації цих матеріалів. Рекомендується віддати перевагу мідному варіанту, оскільки він характеризується кращою провідністю.
Ізоляцію, як правило, виготовляють з полівінілхлориду. Це міцний матеріал, який забезпечує провідникам надійний захист від зовнішніх впливів: механічних ушкоджень, пилу і вологи.
Примітка: існують патч корди з вогнетривкими оболонками або ізоляцією, яка не виділяє шкідливих газів при горінні. Також є варіанти, для яких характерне низьке димовиділення в разі загоряння.
Порада №3: Визначтеся з категорією
Цей параметр відображає швидкість передачі даних патч кордом. Моделі третьої категорії призначені для телефонних ліній зв’язку. Для інтернету же використовуються кабелі наступних категорій:
- 5 і 5е — забезпечують швидкість на рівні 1 Гбіт/сек;
- 6, 6а і 7 — пропускна здатність досягає 10 Гбіт/сек.
Порада №4: Вирішіть, чи потрібно екранування
Неекрановані патч корди позначаються як UTP. Вони підходять для приміщень, де відсутні джерела радіочастотних перешкод. В інших випадках необхідний патч-корд з захисним екраном. Він запобігає впливу електромагнітного випромінювання на сигнал. Маркуються екрановані моделі як FTP, STP. У першому випадку у всіх пар є загальний захисний екран з фольги, в другому — є ще й металеве обплетення. Також зустрічаються інші типи екранування.
Порада №5: Враховуйте схему обтискача
Відразу обмовимося, що цей параметр має значення для застарілого обладнання. Сучасні ж пристрої автоматично визначають, за якою схемою було опресовано кабель.
Існує два варіанти схем:
- прямий — призначений для комутації мережевих карт ноутбуків, ПК з комутаторами та роутерами;
- перехресний — використовується для передачі інформації між однотипними девайсами, наприклад, двома комп’ютерами.
Порада №6: Підберіть довжину і колір
Асортимент моделей за цим параметром величезний. Довжина патч кордів варіюється в межах 0,33-20 метрів. Однак просто взяти дуже довгий кабель, щоб запас був, — не найкраща ідея. Справа в тому, що занадто довгі дроти легко плутаються, а це може викликати мішанину. Та й виглядати все буде неакуратно. З іншого ж боку брати довжину кабелю “впритул” — теж не “ок”: якщо патч-корд натягнутий, це може призвести до виривання роз’ємів.
Що ж робити? Виміряйте необхідну довжину і додайте запас, але невеликий: 5-10% вистачить.
Що ж стосується кольору, то краще брати моделі різних кольорів. Це допоможе визначити підключення. Наприклад, жовті патч корди можна підключати до пасивного обладнання, а зелені — до активних пристроїв. Також можна розмежувати приміщення. В цьому випадку червоні патч корди будуть підведені до одного, а сині — до іншого приміщення.
Відшукати якісний патч корд на основі витої пари неважко. Добре себе зарекомендували моделі з литими конекторами та мідними провідниками. А ось за такими характеристиками, як схема обтиску, тип екранування і категорія, комутаційні шнури підбираються індивідуально. Це також стосується довжини та кольорів.