Щоб розподілити живлення в серверній стійці належним чином, необхідні спеціальні пристрої — Power Distribution Unit або PDU. У статті розповідається про види такого обладнання. З неї ви дізнаєтеся, що брати до уваги при розрахунку потужності, як правильно встановлювати PDU та підключати до нього обладнання.
Види PDU
Існує чотири варіанти розподільників живлення, які використовуються у серверних.
Простий розетковий блок.
Звичайно, повноцінним PDU це назвати не можна. Однак блок розеток у стійку встановлюють через невисоку вартість. Пристрої компактні, тому їх зручно монтувати. Але мінусів у цього рішення набагато більше, ніж плюсів:
- такі девайси рідко мають вбудований захист від перевантажень і короткого замикання;
- немає можливості віддаленого керування розетками;
- не можна відстежувати показники енергоспоживання;
- незручно відключати обладнання, оскільки найчастіше блоки розміщують знизу стійки.
В принципі, блоки розеток можна використовувати як PDU, якщо:
- гостро стоїть питання економії, а серверів багато;
- є готовність до простоїв;
- інфраструктура побудована так, що робота клієнтських програм не постраждає, якщо кілька серверів відмовить.
Класичний PDU.
Це мережевий фільтр 19″, які використовують у стійках із мережевим обладнанням. Формфактор таких розподільників живлення такий, що їх можна встановлювати з обох боків стійки або горизонтально. Завдяки цьому мережеві пристрої легко підключати. Крім того, такі девайси мають інтегрований захист від короткого замикання і перевантажень. Зазначимо, що PDU цього типу використовують найчастіше, хоча й з’явилися розумніші моделі.
PDU із моніторингом.
Розподільники живлення цього типу варто купити, якщо потрібно бачити параметри споживання енергії. А це потрібно майже завжди. Моделі обладнані дисплеями, на яких відображаються:
- струм,
- потужність;
- напруга.
Все це можна відстежувати за групами розеток.
До PDU цього можна підключатися дистанційно. А ще — налаштувати все так, щоб інформація надсилалася до системи. Таким чином вдасться відстежити все, що траплялося з розподільником, наприклад, побачити, коли він вимкнувся.
Крім того, пристрої здатні підраховувати споживання у кВт-год, що стане в нагоді для техобліку. Така функція допомагає зрозуміти, скільки стійка витрачає електроенергії за певний період. Мінус цього пристрою — висока вартість.
PDU з моніторингом та управлінням.
Такі пристрої можуть все, що й моделі з моніторингом, тільки ще й дають можливість вимикати/вмикати розетки окремо. Це зручно, якщо потрібно віддалено перезавантажити мережевий пристрій через живлення, наприклад, сервер.
Є у таких PDU й недоліки. І мова навіть не про необдумане перезавантаження, яке може вивести систему з ладу. Головні мінуси цих пристроїв — перегрів, вихід з ладу контролера та екрана. Річ у тім, що такі пристрої часто встановлюють у задній частині стійки. А там видувається гаряче повітря. Звичайно, контролер можна змінити, причому в більшості випадків доступна гаряча заміна. Але все одно ризик тривалого простою є, да й ціна чимала.
Яка потужність PDU потрібна?
Щоб правильно вибрати PDU, недостатньо просто порахувати потужність всього обладнання у стійці. Запас потрібен. І при цьому великий. А все через пару нюансів:
- Виробники нерідко вказують потужність розподільника живлення не кіловольт-амперах, а в кіловатах. Це важливо враховувати під час підрахунку.
- Обладнання споживає енергію по-різному залежно від навантаження. Найчастіше енергоспоживання у різний час доби та дні тижня відрізняється, наприклад, у будні з 9 до 18 години воно вище, ніж уночі та у вихідні. Важливо закладати близько 10% зверху на коливання споживання, стрибки напруги, щоб не перевантажити PDU.
Особливості встановлення PDU
Найкомфортніше закріплювати PDU вертикальним чином у правій та лівій частинах стійки. Тоді девайси майже не займають місця та й працювати з ними набагато зручніше. При цьому з кожного боку можна встановити пару PDU, але найчастіше монтують по одному розподільнику. Для кожного пристрою передбачено введення живлення.
Втім, ідеально виходить не завжди. Часто, наприклад, при встановленні у відкриту стійку, не передбачено розміщення PDU вертикальним чином. Рішення — встановити горизонтальні розподільники. Щоправда, доведеться втратити мінімум 2, а то й 4 юніти простору.
Також буває таке, що не вистачає глибини стійки. Через це сервер виглядає назовні, перекриваючи доступ до PDU. Це не зручно. Мало того, що не вдасться увести в експлуатацію всі розетки, адже частина їх буде закрита обладнанням. Так ще й виникнуть складності, якщо вийде з ладу PDU: доведеться витягувати все, що заважає дістатися розподільника живлення.
Основні правила підключення пристроїв до PDU
Отже, стійка має 2 введення живлення і стільки ж PDU. Простіше кажучи, кожен розподільник має власне введення. Один із них використовується як резервний. Але для цього потрібно виконати 3 базові правила:
- Не підключайте все обладнання до одного PDU. При цьому якщо у мережевого девайса один блок живлення та вилка, то підключати потрібно через АВР. Якщо з PDU щось трапиться, то АВР переключить обладнання на робочий розподільник.
- Принцип парного навантаження. Резервне введення допоможе, якщо зможе витримати навантаження. Тому треба створювати запас. Зробити це можна, навантажуючи кожний пристій менш ніж на половину від номінальної потужності. При цьому загальне навантаження на обох вводах має бути менше ніж 100% від номінального показника. Інакше переключити обладнання на резервний розподільник не вдасться.
- Секції PDU мають бути збалансовані. Зазвичай розетки об’єднані у дві чи три групи. Кожна з них має свої обмеження потужності. І важливо їх не перевищувати, рівномірно розподіляючи навантаження по всіх секціях.
Підсумуємо. Вибирати PDU бажано з великим запасом потужності. Тип моделі має відповідати потребам інфраструктури. А встановлювати пристрій необхідно таким чином, щоб його можна було замінити, не відключаючи більшу частину мережевого обладнання. Саме ж IT-обладнання потрібно підключати до двох розподільників живлення, дотримуючись балансу навантаження.