Серверні корпуси — це спеціалізований тип обладнання, призначений для побудови серверів різного рівня. Ці пристрої розробляються з урахуванням багатьох факторів, важливих для створення серверних систем. З огляду на технологічність виробництва досить складно створити серверний корпус своїми руками в домашніх умовах. Проте знайомство з основами пристрою серверного корпусу допоможе правильно вибрати потрібну модель із величезної різноманітності, представленої на ринку.

Форм-фактор
Насамперед необхідно визначитися з тим, який форм-фактор корпусу сервера необхідний. У деяких випадках використовуються корпуси типу “вежа” — зовні вони схожі на звичайні корпуси ПК та найчастіше використовуються у приватних локальних мережах або невеликих офісах. Вони дають свободу у виборі комплектуючих, але займають багато місця. Якщо в системі поряд із сервером задіяна велика кількість обладнання або одним сервером потреби не обмежуються, пріоритетним варіантом є стійковий серверний корпус. Це компактний пристрій, призначений для горизонтального встановлення в серверну стійку або шафу.
Стійкові корпуси
Стійкові корпуси також розрізняються за висотою та форм-фактором материнських плат, доступних до установки. Висота серверних корпусів практично не виходить за межі діапазону1U–4U. Корпуси 1U і 2U — це плоскі компактні пристрої, які можна укомплектувати лише спеціальними серверними материнськими платами, платами розширення й т.д., вентиляцією та охолодженням.
Встановлення материнських плат основних форм-факторів
Залежно від габаритів та типу серверного корпусу можливе встановлення материнських плат основних форм-факторів, у тому числі MicroATX, ATX, ExtendedATX, FullATX.
Внутрішнє влаштування серверних корпусів може мати безліч варіантів залежно від виробника та моделі, але ключові моменти залишаються загальними у всіх випадках. Основний простір більшості корпусів займає материнська плата з встановленим у ньому процесором чи процесорами, модулями оперативної пам’яті, платами розширення. Обов’язковим елементом є блок живлення, який часто монтується поруч з материнкою. Важливим параметром будь-якого серверного корпусу є кількість жорстких дисків, доступна до установки. У корпусі може бути передбачено кілька гнізд для стаціонарного встановлення вінчестерів, а також кошик для додаткових HDD.
Залежно від облаштування внутрішнього простору встановлюється найважливіший елемент — вентилятор у серверний корпус. Точніше, одним вентилятором обмежитися навряд чи вдасться. В основному вентилятори розміщуються на передній та задній панелях корпусу, забезпечуючи наскрізний потік повітря. Але у великих конструкціях із щільним розміщенням компонентів передбачено встановлення кулерів у центрі корпусу для забезпечення охолодження материнської плати та всіх встановлених вінчестерів.