У сфері сучасних телекомунікацій застосовується кілька основних кабельних систем, серед яких особливе місце займають волоконно-оптичні лінії зв’язку. Якщо монтаж ліній зв’язку ВОЛЗ проведено відповідно до всіх технічних вимог, то вони забезпечуватимуть більш високу якість зв’язку, широку пропускну здатність, стійкість до електромагнітних перешкод, ніж інші види кабельних систем. Коли запускається така лінія, зв’язок здійснюється за допомогою світла (переважно інфрачервоного), що проходить через волоконно-оптичний кабель.
Незважаючи на очевидні переваги цієї технології, довгий час її неможливо було використати повноцінно через високу вартість. Проте технічний прогрес дозволив зробити технологію економічнішою, і зараз монтаж ВОЛЗ легко окупається за рахунок функціональних переваг цього типу телекомунікацій.
Згаданими вище перевагами не вичерпуються аргументи на користь вибору лінії ВОЛЗ. Так, на відміну від більш звичних провідників, виконаних з металу, оптичному кабелю не загрожує окислення, він не сприйнятливий до зовнішніх електромагнітних перешкод і не створює перешкод для сусідніх кабелів. Крім того, волоконно-оптичний кабель має підвищений рівень захисту — його неможливо прослухати, а фізично підключитися до нього непомітно не вийде — погіршення якості сигналу буде відразу виявлено. Ще одним фактором на користь оптоволокна є те, що він не становить небезпеки при виникненні пожеж та у разі інших змін параметрів навколишнього середовища.
Проте волоконно-оптичні лінії зв’язку мають ряд недоліків. Перш за все це крихкість волокна, яка при перегині може призвести до поломки або погіршення якості їх роботи. При розриві відновити кабель “на ходу” не вийде — оптоволокно потребує зварювання, спеціальний інструмент та досвідченого спеціаліста. І знову згадаємо питання високої ціни – проте, з урахуванням вражаючих технічних характеристик оптоволокна (насамперед, солідної пропускної спроможності) ціна виявляється цілком виправданою.
Незважаючи на те, що оптоволоконний кабель відноситься до пасивних елементів ВОЛЗ, його величезну роль для роботи систем переоцінити неможливо. Головна функціональна частина кабелю – тонка скловолоконна жила, покрита захисним шаром зовнішньої оболонки. Кабель ВОЛЗ ділиться на два основні види — багатомодові та одномодові. У багатомодових кабелях світловий сигнал поширюється хвилеподібно зі стабільною швидкістю, що забезпечує відмінні властивості імпульсу. В одномодовому скловолокні промені світла витягуються в пряму лінію, завдяки чому імпульс отримує практично ідеальні характеристики.
Матеріалом для виготовлення зовнішньої оболонки може бути поліпропілен, полівінілхлорид, поліетилен та інші матеріали. Конструкція кабелю також може включати додаткові захисні елементи. Наприклад, оптичний кабель, прокладання якого здійснюється в місцях, де його можуть пошкодити миші або щури, використовується шар із дрібними голками, що захищають від гризунів.
Також залежно від особливостей конструкції кабелі для ВОЛЗ діляться на одноволоконні, двоволоконні та багатоволоконні. В одно- та двоволоконних кабелях оптичне волокно має вторинну оболонку, поверх якої знаходиться арамідна нитка. Уся ця конструкція захищена зовнішньою пластиковою оболонкою. Багатоволоконні кабелі представлені різними конфігураціями. Найчастіше зустрічається варіант, що включає кілька одноволоконних кабелів, в центрі розміщується силова конструкція (пластикова жила або гнучкий сталевий дріт), і все це укладено в пластикову оболонку.
Монтаж ВОЛЗ вимагає враховувати властивості кабелів — насамперед, максимальне розтягування та розривне зусилля, визначені виробником.
Коли монтується оптоволоконний кабель, прокладка впливає на силову конструкцію зі сталі, кевлару чи укріпленого пластику. У разі перевищення допустимого рівня натягу може статися пошкодження волокна. Аналогічна ситуація з мінімальним радіусом вигину — щоб уникнути неполадок у роботі кабелю, необхідно робити плавні вигини, уникаючи гострих кутів.
Перш ніж розпочати будь-які роботи ВОЛЗ монтажу, необхідно візуально впевнитись у цілісності кабелю та відсутності будь-яких зовнішніх пошкоджень. Для перевірки коротких відрізків на безперервність волокна підійдуть звичайні ліхтарики. Також слід вивчити лінію, якою здійснюватиметься прокладання ВОЛЗ, та виключити потенційно небезпечні елементи (наприклад, гострі кути тощо). Після цього монтажник ВОЛЗ повинен розподілити кабельну лінію з урахуванням того, щоб у місцях встановлення підсилювачів та в точках, де буде проводитися зварювання ВОЛЗ, був доступний запас кабелю. При цьому на всіх відкритих кінцях кабелів мають бути надіті водонепроникні захисні ковпачки. Якщо застосовується стандартне прокладання, оптоволоконний кабель укладається безпосередньо в кабельний лоток безпосередньо з барабана. Коли монтаж ліній ВОЛЗ здійснюється шляхом укладання кабелю в лоток, головне дотримати параметри механічного навантаження та мінімального радіуса вигину. Також важливо не допустити перетину з іншими кабельними лініями та тиску на кабель. Якщо проектування ВОЛЗ здійснюється з кабелями з кінцевим закладенням, необхідно приділити особливу увагу акуратному поводженню з роз’ємами: не можна допустити їх забруднення, пошкодження та надмірних навантажень в області з’єднання.
Коли кабель укладено в лоток, його слід закріпити за допомогою нейлонових стяжок, щоб уникнути його сповзання та провисання. У деяких випадках неможливо використовувати спеціальні кріплення для кабелів, і як альтернативу можна застосувати хомути із захисним пластиковим покриттям. При цьому кожним хомутом можна зафіксувати лише один кабель, а не стягувати кілька кабелів відразу.
У разі пошкодження кабелю під час монтажу необхідно помітити цей відрізок і залишити запасне оптоволокно, зварювання якого допоможе виправити дефект.
Дотримання цих рекомендацій дозволить зробити якісний монтаж кабелю та забезпечити стабільну та надійну роботу ВОЛЗ.