Часом питання про те, який комутатор краще купити: L3 або L2, змушує морочити собі голову. Та ще й не зрозуміло, чим L2 + відрізняється від L2. У цій статті ми розвінчуємо міфи про світчі та розповідаємо, в чому різниця між комутаторами рівня 2, 2+ і 3. Читайте, щоб розібратися раз і назавжди.
Спростовуємо 2 розповсюджених міфи
- Комутатори L3 швидше, ніж L2. Тут немає ніякого взаємозв’язку: пропускна здатність залежить від програмного й апаратного забезпечення, інтерфейсів. А ще — підтримки певних стандартів: Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, тощо.
- Пристрої другого рівня застаріли, а світчі L3 — сучасні. Зовсім ні: виробники випускають моделі обох рівнів, і пристрої L2 користуються не меншою популярністю, ніж L3.
Чому комутатори називаються L2 і L3? Розбираємося в рівнях
Ці назви взялися з рівнів моделі OSI, які відображають тип взаємодії систем. У таблиці нижче показано, з яким типом даних працюють пристрої певного рівня і які їхні функції.
| Рівень | Визначення |
| 1 | Моделі фізичного рівня, забезпечують передачу електричних сигналів між девайсами, працюють з бітами. |
| 2 | Канальні пристрої, відповідають за доступ до середовища передачі та фізичну адресацію, працюють з кадрами. |
| 3 | Мережеві девайси, передають дані між віддаленими пристроями, відповідають за маршрутизацію та логічну адресацію. Працюють з кадрами, пакетами даних. |
| 4 | Пристрої транспортного рівня, забезпечують адресацію процесів, відповідають за сегментування та повторне складання інформації. Також вони управляють потоками, здійснюють надійну доставку інформації. Працюють з сегментами. |
| 5 | Сеансові девайси, які встановлюють сесії між додатками. |
| 6 | Пристрої рівня представлення. Забезпечують загальний формат подання інформації, відповідають за стиск даних та їх шифрування. Працюють з зашифрованими даними користувачів. |
| 7 | Рівень додатків. Він являє собою програмне забезпечення, сервіси обміну інформацією. Працює з даними користувачів прикладних програм. |
Виходячи з вищенаведеного, комутатори 2 рівня забезпечують зв’язок декількох девайсів, які входять в локальну мережу. Пристрій проводить аналіз МАС-адрес, заносить їх в таблицю комутації. Потім, ґрунтуючись на цих даних, він перерозподіляє трафік. Тобто він відповідає за фізичну адресацію, а також управляє потоком цих даних. Пристрій підтримує VLAN, QoS, але тільки не в масштабі мережі. Простіше кажучи, такий комутатор дозволяє налаштовувати підмережі, однак на повноцінну маршрутизацію між ними розраховувати не доводиться.
А ось комутатори 3 рівня, крім пакетного аналізу по МАСам, вміють працювати з IP-адресами. Такий девайс також здатний грати роль внутрішнього маршрутизатора в рамках локальної мережі. Світч може перевіряти логічну адресацію, доставляти дані по оптимальному маршруту.
Звичайно, на базі світча L3 не створити зовнішню розгалужену мережу з BGP маршрутизацією. Але такі комутатори цілком справляються з локальною маршрутизацією. До того ж це дає можливість заощадити на роутерах й організувати мережу, застосувавши універсальний підхід.
Слід зазначити: через те, що конфігурація світчів третього рівня більш складна та набір функціональних можливостей у L3 великий, вони коштують дорожче моделей L2.
Світчі також можуть ділитися на рівні:
- Доступу — являє собою групу світчів, головне завдання яких полягає в поєднанні користувачів з мережею.
- Розподілу/агрегації — відповідає за об’єднання комутаторів попереднього рівня, дає можливість налаштовувати управління. На цьому рівні світчі відповідають за маршрутизацію, виконують делегування Uplink на наступний рівень.
- Ядра мережі — являє собою центральний вузол. Його завдання — об’єднати в єдину мережу комутатори всіх попередніх рівнів.
Давайте це представимо. Так, якщо порівнювати перераховані рівні комутаторів з деревом, то ядро мережі — центр, буде стовбуром. Рівень агрегації — це великі, а рівень доступу — дрібні гілки. Комп’ютери ж будуть листям.
Заведено вважати, що для організації найпершого рівня — доступу, підійдуть світчі L2, оскільки вони дешевші. До того ж на цьому простому рівні маршрутизація та контроль не затребувані. А ось для агрегації ці функції стануть в нагоді, так що для цієї мети підходить більш функціональний L3.
Який же комутатор вибрати, L2 або L3, а може L2 +?
Щоб однозначно вирішити, який рівень світча вибрати, 2-й або 3-й, треба зрозуміти, де буде використовуватися пристрій.
Так, комутатори L2 підійдуть для:
- невеликої мережі, яка дозволяє всім працювати в одному широкомовному домені;
- для підключення ПК до локальної мережі — організації доступу.
Світч L3 стане в нагоді:
- щоб об’єднати всі пристрої рівня доступу один з одним, тобто для агрегування;
- для виконання маршрутизації між підмережами VLAN;
- для забезпечення необхідного рівня ширини пропускання — QoS;
- щоб управляти трафіком (його проходженням) за допомогою ACL;
- щоб підвищити безпеку — для більш гнучких налаштувань доступу;
- для контролю трафіку та управління ним на рівні IP-адрес.
Загалом, комутатор L3 стане в нагоді скрізь, де не вистачає функціональних можливостей L2.
Втім, іноді досить проміжного варіанту — L2+. Це світч другого рівня, але з підтримкою додаткових функцій, наприклад статичної маршрутизації, стекування, контролю доступу. Комутатори L2+ можуть мати лише на 1-2 можливостей більше, ніж світчі 2-го рівня, але в роботі ця різниця дуже помітна.
